У житті кожного міста є люди, які творять його історію, своїми зусиллями, талантом і особистісними якостями вносять власну лепту в його розвиток і становлення. У рамках відзначення Дня міста міська влада започаткувала рубрику, в якій щотижня розповідатиме про жовтоводців, котрі є гордістю Жовтих Вод, своїм прикладом надихають інших.

Люди, про яких сьогодні йтиме мова, впевнені, що їхнє покликання – служити людям. І вік тому – не перешкода. Щодня вони допомагають жовтоводцям, ветеранам війни та праці у вирішенні питань соціального захисту та забезпечення. Вони – працівники УПСЗН і Терцентру, активні члени ради ветеранів.

Федосова Марія Михайлівна, ветеран праці, член Жовтоводської ради ветеранів, голова первинної ветеранської організації «Надія»

У свої майже 80 років Марія Михайлівна активно займається питаннями соціального захисту ветеранів війни та праці у нашому місті. Сама не сидить на місці й іншим не дає сумувати: разом із однодумцями займається воєнно-патріотичним вихованням учнівської та студентської молоді. ЇЇ добре пам’ятають як керівника підрозділу Жовтоводської швейної фабрики. Адже саме тоді продукція підприємства славилася своєю якістю, зручністю та стильним виглядом. У своїй роботі Марія Михайлівна завжди використовувала нові ідеї та технології у виробництві. Не стояла осторонь і громадського життя: входила до складу комісій та робочих груп із питань соціального забезпечення ветеранів війни та праці, обиралась депутатом Жовтоводської міської ради. За сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток швейної галузі нагороджена багатьма Почесними грамотами, Подяками, медаллю «100 років із Дня народження В.І.Леніна».

Після виходу на пенсію вона очолила новостворену ветеранську організацію ветеранів війни та праці «Надія», є членом ради Жовтоводської організації ветеранів України. Про неї говорять тільки одне: відповідальна, скромна жінка з великим серцем, якій можна довіритися та попросити про допомогу.

Хижняк Галина Василівна, спеціаліст I кат. відділу прийому громадян з питань надання всіх видів соціальних допомог УПСЗН Жовтоводської міської ради

Мабуть, не знайдеться у Жовтих Водах людини, котра не знала б Галину Василівну. Адже вона знає про субсидії абсолютно все. Ті, хто хоч раз записувався до неї на прийом, надалі йдуть тільки до неї. До кожного відвідувача вона знаходить свій підхід, з’ясовує кожну дрібницю, уважно перевіряє кожен документ. Бо знає – від її роботи залежить своєчасне нарахування субсидій на житлово-комунальні послуги та кількість опрацьованих звернень. Також Галина Василівна проводить прийом громадян із питань надання усіх видів соціальних допомог. Працювати в УПСЗН вона прийшла у 2000 році. За цей час проявила себе грамотним, дисциплінованим, відповідальним, сумлінним спеціалістом. У роботі дотримується чіткого виконання вимог положень, постанов та інших законодавчих актів щодо надання населенню усіх видів соціальних допомог.

Коректна і ввічлива з громадянами, користується повагою та авторитетом серед колег, є своєрідним наставником для «новеньких» – говорять про Галину Василівну працівники УПСЗН. ЇЇ роботу оцінила і міська влада: у 2010 році нагороджена Почесною грамотою виконкому, а в 2016 – відзначена Подякою міського голови.

Жежер Петро Олексійович, ветеран праці, член Жовтоводської ради ветеранів, голова групи прес-служби

Він, як ніхто інший, знає, як розбудовувалися Жовті Води. Після закінчення будівельного профтехучилища будував цех фосфатних добрив, а нині – ГМЗ ДП «СхідГЗК», на якому потім до 2007 року працював начальником ремонтно-будівельної дільниці. Свого часу він допомагав зводити об’єкти соціально-побутової та культурної сфери нашого міста. Та не тільки на будівництві відзначився Петро Олексійович: певний час успішно працював прохідником на шахті «Новая глубокая». Поточну роботу він вдало поєднував з активною громадською діяльністю. Двадцять років поспіль (п’ять скликань) обирався депутатом Жовтоводської міської ради. За його ініціативи у місті побудовано агітмайданчик, створено ідеологічну раду за місцем проживання, громадський суд честі тощо.

Після виходу на пенсію Петро Олексійович розпочав активно працювати над іміджем міської ветеранської організації: налагодив зв’язки з місцевими ЗМІ. Завдяки його наполегливій роботі, природженому таланту журналіста, про діяльність ветеранської організації знає все місто. Неодноразово допомагав у написанні та редагуванні книг, таких як «Уран України», «Сміємося разом», «Місто наших мрій і сподівань». Сьогодні Петро Олексійович активно допомагає у воєнно-патріотичному вихованні молоді, а ветеранам війни та праці – у вирішенні питань соціального захисту та забезпечення.

Буєвська Наталія Валентинівна, завідуюча відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру соціального обслуговування

У Терцентрі вона працює вже 19 років. Наталія Валентинівна дуже добре знає, як важко даються повага колективу та довіра керівництва. Свій трудовий шлях вона починала з посади культорганізатора відділення соціально-побутової реабілітації, цій роботі віддала 15 років. Завдяки своїй працелюбності, відповідальності, активній участі у житті Терцентру їй довірили керування відділенням, яке в середньому на місяць обслуговує 280 громадян похилого віку та інвалідів. У її підпорядкуванні – 31 соціальний працівник. І з усіма вона уміло знаходить спільну мову. Адже знає, що від її роботи, злагодженості колективу залежить життя людей, які залишилися сам на сам зі своїми проблемами. Про кожного підопічного Терцентру Наталія Валентинівна знає абсолютно все. Тому при підборі соціального працівника, який на певний час стає для таких людей єдиною розрадою, враховує індивідуальні особливості обох сторін. Вона переконана, що кожна особа потребує співчуття та уваги. Тому її принципи – стиль роботи всіх соціальних працівників Терцентру.