Згідно статей 46, 49 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.  Кожен громадянин має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Для реалізації цих положень напрацьовано відповідну законодавчу базу.

Основами законодавства про соціальне страхування передбачено п’ять видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, особливе місце серед яких займає медичне страхування.

Для керування чотирма видами страхування створено і діють відповідні державні фонди соціального страхування:

1. Пенсійний фонд України;

2.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

3.Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

4.Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту ФСС з ТВП).

Виходячи з цієї концепції для керування медичним страхуванням начебто необхідно створити ще одну нову структуру – Фонд загальнообов’язкового державного медичного страхування з розгалуженою системою його робочих органів. Але, на нашу думку, це буде додаткова, зайва структура, видатки на утримання якої здійснюватимуться за рахунок надходжень єдиного соціального внеску, розмір якого, як усім відомо, з 01.01.2016р. зменшено майже вдвічі – до 22%, що призвело до недостатності фінансових ресурсів в державі на соціальні потреби громадян.

Створення нового фонду об’єктивно призведе до значного збільшення витрат на організаційні заходи та дублювання ряду функцій по страхуванню здоров’я, які зараз покладені на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема по медичній реабілітації, відновленню здоров’я застрахованих осіб і членів їх сімей, дітей, у тому числі профілактичні заходи.

При виборі моделі медичного страхування слід враховувати, що потреба у медичному обслуговуванні та наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності для працюючих осіб у більшості випадків виникає при настанні одного й того ж страхового випадку, пов’язаного із захворюванням, які представляють єдину систему  медико-соціального забезпечення працюючих. Обидва ці видатки регулюються однією Конвенцією про медичну допомогу та допомогу у випадку хвороби №130 від 25 червня 1969 року Міжнародної Організації Праці, якою передбачається управління наданням цих видів допомоги однією установою. З метою оптимізації адміністративних видатків на запровадження медичного страхування такою установою, на наш погляд, доцільно визначити Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З усіх вище перелічених фондів, діяльність ФСС з ТВП дійсно найбільше пов’язана з наданням медичної допомоги та медичних послуг працюючим громадянам України. Підтвердження цьому є те, що ФСС з ТВП має законодавче право контролювати обґрунтованість видачі і продовження листків непрацездатності. ФСС з ТВП, як ніхто інший, фінансово зацікавлений в тому, щоби громадянин як можливо швидше видужав та повернувся до плідної праці, так як ФСС з ТВП фінансує витрати на виплати допомог по тимчасовій непрацездатності. А це можливо тільки за умови, якщо громадянину буде своєчасно надано кваліфікаційну та якісну медичну допомогу згідно зі стандартами та протоколами  якості, які затверджує Міністерство охорони здоров’я України.

Контроль за проведенням цієї роботи постійно здійснюється лікарями ФСС з ТВП в усих  закладах охорони здоров’я країни: від клінік науково-дослідних інститутів Академії медичних наук України до амбулаторій в сільській місцевості. Таким чином, вже більше 15-ти років успішно діє структура, яка  контролює якість, повноту та адекватність медичної допомоги. А саме цієї мети прагнуть досягти законодавці та влада при впровадженні медичного страхування.

Крім вищевказаного, слід відмітити, що за висновками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я основним напрямком розвитку сучасної медицини у світі є профілактика захворюваності та впровадження новітніх методик реабілітації та відновлювального лікування після захворювань і травм. В державі не має іншої структури, крім ФСС з ТВП, яка щорічно витрачає сотні мільйонів гривень саме на реабілітацію та відновлювальне лікування працездатного населення в найкращих санаторіях України. А це і є дійовий механізм в системі медичного страхування, який, доречі, визначений світовими фахівцями, збережений та ефективно діє тільки в Україні.

Успішному впровадженню медичного страхування  в системі ФСС з ТВП сприятиме розпочата багато років тому програма створення єдиної електронної бази даних листків непрацездатності, удосконалення якої передбачено Концепцією розвитку ФСС з ТВП на 2013-2023 роки.

З метою уніфікації відомостей стосовно листків непрацездатності, здійснення контролю за порядком та правомірністю їх видачі, у 2010 році між Міністерством охорони здоров’я та ФСС з ТВП укладено угоду про спільну діяльність щодо підготовки та проведення пілотного проекту з впровадження в закладах охорони здоров’я Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності, як складової електронного реєстру пацієнтів. На дату прийняття Концепції ця система фактично працювала в дослідному режимі в трьох областях України (Івано-Франківській, Одеській та Харківській), а з 2012 року розпочато її впровадження ще у восьми областях (Вінницькій, Волинській, Донецькій, Луганській, Львівській, Полтавській, Чернівецькій та Чернігівській).

Надалі планується  поетапне запровадження цієї системи у всіх регіонах України в дослідному, а згодом і в реальному режимі роботи наступним чином:

1. Розроблення моделі впровадження в промислову експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності у Вінницькій області;

2. Продовження роботи щодо поетапного провадження Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності в усіх закладах охорони здоров’я України;

3.Проведення аналізу ефективності роботи Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності;

4. Запуск Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності із врахуванням висновків проведеного аналізу.

Таким чином, безперечним є висновок про те, що впровадження медичного страхування необхідно здійснювати на базі ФСС з ТВП, без створення окремого фонду, з  повним використанням усього значного потенціалу ФСС з ТВП. Далі справа за владою – Урядом та Верховною Радою України зі сподіванням на швидке прийняття виважених та мудрих рішень на користь народу України.

Директор виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП

В.В.Желєзняк