Про те, що державні заклади – не найкраще місце для виховання дітей, говорять давно. Тому керівництвом держави визначено важливе завдання: забезпечити належні умови для виховання дітей, які опинилися без батьківської опіки, саме у сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Про позитивний досвід реформування системи догляду за дітьми у Жовтих Водах, розвиток сімейних форм виховання розповіли представники соціальних служб міста.

За словами директора Жовтоводського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) Людмили Скиби, необхідність розпочати реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Україні назріла давно. Інтернати, притулки та інші заклади стали неефективними, затратними та шкідливими як для самої дитини, так і для її сім’ї та суспільства в цілому. Тому у 2017 році Урядом затверджено Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки і План реалізації її першого етапу.

Прийняті документи передбачають розвиток системи догляду за дітьми, заснований на принципах забезпечення найкращих інтересів дитини, визнанні пріоритету сімейного виховання. В ході таких реформ сім’я отримує послуги та допомогу, що сприяють її збереженню і повноцінному дитячому розвитку; усиновлення або сімейні форми альтернативного догляду стають пріоритетом влаштування дітей, що втратили батьківське піклування з причин сирітства, насильства чи недбалого ставлення батьків.

Патронат над дитиною

Л.Скиба розповіла, що наразі в Україні існує декілька форм сімейного виховання для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах: усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ). Але, все ж таки, найкращим способом захисту прав дитини є збереження її рідної родини. Урядом опрацьовано механізм допомоги сім’ям, які потрапили в складні життєві обставини, на ранніх етапах кризи. Одна із складових цього механізму – патронат над дитиною.

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатні вихователі отримують від держави кошти на утримання дитини (соціальну допомогу) та відповідну заробітну плату (грошове забезпечення).

Як пояснила Л.Скиба, послуга патронату дозволяє запобігти інституційному розміщенню дитини й уникнути ризиків бути недоглянутою, дає можливість дитині бути почутою, мати поруч тих дорослих, які готові професійно та толерантно пояснити що відбувається в житті дитини та її батьків, чому це сталося і що буде далі.

До речі, Жовті Води є першим і наразі єдиним містом на Дніпропетровщині, в якому з’явилися патронатні вихователі.

«У Жовтих Водах патронатну родину створено 6 червня 2017 року згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради, – розповідає директор ЦСССДМ. – Метою створення такої сім’ї є тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в родині патронатних вихователів на період подолання її батьками складних життєвих обставин. У разі, якщо вони не змогли цього зробити, вирішується питання щодо надання дитині відповідного статусу та визначення для неї форми постійного сімейного влаштування».

Про те, чому він разом із дружиною вирішив стати патронатним вихователем, розповів голова родини Євген Базилюк. «Ще до запровадження патронату в Україні, ми опікувалися дітьми, які потрапили в складні життєві обставини, допомагали людям, займалися волонтерською діяльністю. Тому, коли у 2016 році соціальні служби міста запропонували долучитися до пілотного проекту, без жодних вагань погодилися, – говорить Є.Базилюк. – Розуміли, що буде складно, але бажання допомагати дітям та родинам взяло гору. Заради цього навіть покинув роботу».

За словами Л.Скиби, поки дитина перебуває у патронатній родині, вихователі разом із членами міждисциплінарної команди допомагають біологічній родині якнайшвидше змінитися та впоратися зі складними життєвими обставинами. Адже основний принцип роботи патронатних вихователів – діти у майбутньому мають повернутися в рідну сім’ю.

«Так, виховання дітей, а особливо чужих дітей, – складна робота, – пояснює Вікторія Базилюк, помічник патронатного вихователя. – Після вилучення з родини вони потрапляють до нас у стресовому стані. Але атмосфера сімейного затишку, факт присутності поруч із ними дорослих, які на певний час стають для них мамою і татом, поступово змінює їх на краще».

Наразі до родини Євгена та Вікторії Базилюків тимчасово влаштовано трьох дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Усім надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, тому на даний час вони шукають нову родину.

Зазначимо, що для жовтоводських патронатних вихователів це вже другий випадок тимчасового влаштування дітей. Раніше у родині на вихованні знаходився 15-ти річний юнак. За цей час він вступив до ДПТНЗ «Західно-Дніпровський центр профтехосвіти» за спеціальністю кухар-кондитер. Сьогодні хлопець перебуває під опікою бабусі, але, незважаючи на це, Євген Базилюк підтримує з ним зв’язок та є для нього наставником із різних життєвих питань.

«Чому ми стали саме патронатними вихователями, а не, наприклад, створили дитячий будинок сімейного типу? Все просто: будучи патронатною родиною ми зможемо допомогти більшій кількості дітей, які того потребують, – говорить Є.Базилюк. – Тому звертаюся до усіх небайдужих: не вагайтеся та ставайте патронатними вихователя, адже ми з вами потрібні дітям». Також голова родини додав, що вони завжди готові поділитися досвідом та допомогти у гарних починаннях майбутнім кандидатам у патронатні вихователі. Окрім того, підтримка буде забезпечена і з боку соціальних служб Жовтих Вод, і міської влади.

Мрієш про велику родину – створи дитячий будинок сімейного типу

Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У такій сім’ї може виховуватися не більше 10 дітей. Дитина не втрачає свого статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Утримання дітей здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Батьки-вихователі також отримують грошове утримання з місцевого бюджету.

За словами в.о. начальника служби у справах дітей виконкому міської ради Тетяни Шостак, у місті створено і функціонує 10 прийомних сімей та 3 дитячі будинки сімейного типу, в яких проживають і виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування. Загалом – 31 особа. Але в кожного із батьків-вихователів своя історія. Та всіх їх об’єднує безмежна любов до дітей та бажання їм допомогти.

Наприклад, для Карпенко Людмили Григорівни створення ДБСТ розпочалося у 2010 році. Саме тоді, маючи вже двох власних дорослих дітей, вона вирішила взяти під опіку ще одну. Пішла до міської ради, дізналася усі подробиці, зібрала необхідний пакет документів та пройшла навчання для прийомних батьків. Хотіла дівчинку, але, побачивши в Інтернеті двох хлопців-близнюків, які шукають родину, одразу їх забрала. Через півроку родина поповнилася ще одним хлопчиком – рідним братом близнюків. А згодом – ще двома хлопцями-братами. Так і створилося ДБСТ Людмили Карпенко.

«І з того часу ми живемо дружньою, великою родиною. Сусіди та знайомі жартома говорять, що ми наче Білосніжка і сім гномів, – розповідає Людмила Григорівна. – Тільки замість семи у мене їх поки що п’ять». За словами матері-виховательки, хлопці ростуть активними, допитливими, полюбляють спорт та постійно допомагають їй по господарству. Адже, мовляв, їх багато, а мама одна. Наразі родина завершила невеличкий ремонт у одній із кімнат та відправляє на відпочинок старшеньких.

Говорячи про підтримку з боку соціальних служб міста та влади, Людмила Карпенко зазначила, що 4-кімнатна квартира, в якій вони проживають, передана їм у безоплатне користування у 2013 році. Окрім того, з хлопцями постійно працюють психологи, спеціалісти міського та обласного ЦСССДМ, організовуються різноманітні розважальні заходи для дітей, навчання для батьків-вихователів. Також є підтримка і від таких же сімей, як і їхня.

«Потрібно просто зробити перший крок. Так, буде важко. Але, якщо кожна людина візьме у свою родину хоча б одну дитину, світ стане кращим», – переконана Л.Карпенко.

У тому, що кожну взяту дитину потрібно любити як свою, впевнена ще одна мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу Людмила Едвардівна Чуб. Із моменту створення на базі її родини ДБСТ (2006 рік), вона виховала близько 20 дітей (тимчасово влаштовані, підопічні та троє рідних дітей). На сьогодні 11 вихованців Л.Чуб створили власні сім’ї та виховують 10 дітей, яких жінка вважає своїми онуками.

«Діти – це не іграшки. Перш ніж брати під опіку дитину або створювати ДБСТ, дайте відповідь на просте питання: що я можу зробити для цієї дитини, чим їй допомогти, – говорить Людмила Едвардівна. – Адже у разі чого, відступу назад не буде».

За словами Л.Чуб, якщо людина зможе допомогти хоча б одній дитині знайти себе, захистити від негараздів, вивчити, прищепити морально-етичні цінності тощо, то цим зробить дуже велику справу у цьому житті.

«Закликаю всіх, хто має бажання допомогти дітям, – не бійтеся, впустіть їх у своє серце, полюбіть як своїх. Адже кожна дитина повинна мати сім’ю», – підсумувала Людмила Едвардівна.

На захисті прав дітей

За словами в.о. начальника служби у справах дітей виконкому міської ради Тетяни Шостак, соціальні служби міста здійснюють усі покладені на них завдання щодо питань захисту прав дітей. Так, у Жовтих Водах діє Програма захисту дітей та розвитку сімейних форм виховання на 2017-2020 роки, звіт щодо виконання якої щорічно затверджується рішенням Жовтоводської міської ради. Також при виконавчому комітеті міської ради діє комісія з питань захисту прав дітей, члени якої розглядають наступні питання: утримання та виховання дітей в сім’ях опікунів, піклувальників, у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу; соціально-правовий захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; взяття дітей даних категорій на квартирний облік; робота з кризовими сім’ями; захист прав дітей; профілактика насильства в сім’ї та попередження жорстокого поводження з дітьми. Із початку 2018 року проведено 12 засідань комісії, на яких розглянуто 143 питання.

Також директор ЦСССДМ Л.Скиба розповіла, що з березня 2017-го під керівництвом міського голови діє комісія з питань взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах. Упродовж 2018 року відбулося 8 засідань комісії, на яких розглянуто 137 питань відносно родин (осіб), які опинилися в складних життєвих обставинах. Вдалося вирішити, зокрема, такі питання: залучення дітей до відвідування садочків; підвищення рівня виховного потенціалу батьків; оформлення соціальних виплат, гарантованих державою; надання соціально-економічної допомоги.

Загалом допомогли 57 сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах, у яких виховується 62 дитини. Із метою виявлення сімей із дітьми зазначеної категорії, спеціалістами ЦСССДМ разом із суб’єктами соціальної роботи здійснено понад 400 відвідувань родин.

«Ми діємо виключно в інтересах дитини, – зазначила Т.Шостак. – Тому звертаємося до усіх батьків: будьте гарним прикладом для ваших дітей. А ті, хто виявив бажання допомогти дитині та дати їй нову родину, – звертайтеся до служби у справах дітей виконкому міської ради та ЦСССДМ. Адже чужих дітей не буває».

Які ще є форми сімейного виховання

Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Опіка та піклування – влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних стосунках із цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку й захисту їхніх прав та інтересів. Над дитиною, яка не досягла 14 років, встановлюється опіка, а піклування – над дитиною у віці від 14 до 18 років. Дитина не втрачає свого статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, тобто має всі пільги, встановлені законодавством України. Опікуни чи піклувальники отримують допомогу.

Прийомна сім’я (ПС) – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за винагороду взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Дитина не втрачає свого статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Утримання дітей здійснюється за рахунок державного бюджету.

Наставництво – це добровільна безоплатна діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя. Варто зазначити, що наставник – це не спонсор і не опікун/усиновитель, це дорослий значимий друг у житті дитини, який проводить з нею час та допомагає розвинути таланти.

Фото Наталі Сірої.